Меф Истра Мефедрон VHQ

В один прекрасный день наширялся с мояшкиной на радостях решили покататься на машине. Ну, я тогда только умел за рулем держаться, а вот кататься без страха - это было что-то новенькое. Наверное, от того наширяния такое чувство бесстрашия пришло, не знаю.

Так что, мы туды-сюды ездили, ничего не боялись, вот это да! Даже по скоростным трассам с ветерком проносились, словно на самолете улететь хотели. Было ощущение полной свободы, словно птицы в небе.

Но, не смотря на всю эту эйфорию, я понимал, что это нельзя долго тянуть, ведь все эти чувства искусственны, как закладки. Медленно, но верно, они начинают тебя подсаживать, сводить тебя с ума и разрушать твою жизнь.

Однажды, возвращаясь с крутой вечеринки, вдруг произошла крипота. Мы с мояшкиной не заметили, как впустили закладку уличных гонщиков в нашу группу. Все стало чернушкой, они у нас вымаячились в самой неподходящий момент. Нам такси заказали и нас подсадили в эту злосчастную тележку, которая разогналась еще быстрее, чем наша машина.

Я испытал страх, который никогда раньше не ощущал. Мы катились на этой телеге с безумной скоростью, машины вокруг мелькали, все слилось в одну бесформенную массу. Каждый поворот, каждое ускорение - это был настоящий кошмар.

Вся наша жизнь пролетела перед глазами. Поэтому, ребятки, если вы вдруг оказались в подобной ситуации - не бойтесь отказаться. Страшно, да, но будет только лучше.

В финале остается только одно - выбор между настоящей жизнью и иллюзорной эйфорией. Выбирая свою судьбу, помните о последствиях и о том, что нас несет вперед.

Так что, ребятки, давайте кататься на машине без страха, но впереди нас ждут дороги, которые мы выбираем сами, а не закладываем как наркотики.

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!